стіл

(вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, поземно укріпленої зазв. на чотирьох ніжках, дошки); письмовий стіл (із шухлядами); каф[т]едра (вузький високий, із закритими боками — для викладачів, доповідачів тощо); бюро, конторка (високий, із шухлядами, за яким працюють стоячи); аналой (у церкві — високий з похилим верхом столик, на який кладуть образи, богослужбові книги тощо)

— Пор. парта